Вже двадцять п’ятий раз брати капуцини вели Люд Божий подільськими шляхами до найбільшого санктуарію Матері Божої Поділля. Цього року наша проща пройшла під гаслом “Де гріх, там – милосердя”. Разом з нами були також ветерани паломництва брат Блажей Суска і бр. Матвій Стибурський.
На початок Божої мандрівки до хмельницького храму Христа Царя прибули паломники з різних міст нашої держави, а також з інших країн. Варто назвати хоча б деякі з цих місцевостей: Київ, Вінниця, Кам’янець-Подільський, Рівне, Южноукраїнськ… Ясна річ, були представники всіх місцевостей, які ми минали – з Красилова, Старокостянтинова, Строго Острополя, Любара.
Милосердною до паломників була також погода – жодного разу не намочив нас дощ, а й сонце – не так пекло, як часами бувало. Навіть погоду Господь ушляхетнив своїм милоседям. Без мозолів і звичайних трудів мандрування ясна річ не обійшлося.
Благодаттю Божою скеровані на подільські шляхи молитви і братерства, і Божим милосердям проваджені великою паломницькою родиною в 311 чоловік ми з радісними співами увійшли на площу перед Санктуарієм в Бердичеві.
За все хай буде слава Богу!