Брати-капуцини з Кустодії України прибули до Ужгорода 15 серпня 2012 року, відповідаючи на запрошення ординарія Мукачівської греко-католицької єпархії (sui iuris) Мілана Шашика.
На початку спільнота проживала в окремій частині приміщення семінарії. В цей же час тривало будівництво монастиря у т.зв. “новому районі” міста. Через три роки монастир був освячений і брати почали в ньому жити.
Раніше, протягом року, капуцини, доїжджаючи, відправляли літургію в греко-католицькій церкві при монастирі. На прохання єпископа брати-капуцини беруть участь у формації семінаристів та місцевого духовенства. Троє з чотирьох братів ужгородської спільноти є викладачами семінарії, а один – духовним керівником. Окрім цього, брати провадять реколекції, дні зосередження та теологічної формації, а також служать у монастирській церкві, при якій є парафія. Братерська спільнота, згідно зі східною традицією, виконує всю домашню роботу (приготування їжі, прання, прибирання) без допомоги мирян.
Під час Різдвяного періоду, згідно з францисканською традицією, брати організовують т.зв «живі вертепи», в яких беруть участь актори – студенти. Безперечно, незабудтніми враженнями для дітей є живий осел і теля.
Брати-капуцини в Ужгороді є біритуалістами, і хоча лише один з них є греко-католиком від хрещення, усій спільноті вдалося інтегруватися у візантійський обряд, зрозуміти його, наскільки це можливо, і полюбити.
За матеріалами: Curia Generalis Fratrum Minorum Cappuccinorum.